Тема: Вибір байок відповідно віковим особливостям вихованців.
Дистанційне заняття групи №1 (основний рівень 1 р.н.)
11.03.2021 р.
Мета заняття: повідомити про особливості байки як літературного жанру, пригадати імена і твори відомих байкарів;
- ознайомити з відомостями про Езопа - першого байкаря, байками «Крук і лисиця», «Мурашки і Цикада»;
- розкрити поняття «байка», «алегорія», «езопова мова»; розвивати увагу, логічне мислення; прищеплювати любов до байки.
Байка - це коротке оповідання сатиричного і повчального характеру, у якому висміюються людські вади та недоліки суспільного життя.
Байка найчастіше складається з двох частин: оповіді й моралі, повчання, заради якого і складалася байка. Мораль може знаходитися як на початку твору, так і у кінці його. Іноді мораль буває відсутня як окрема частина твору, але завжди можна зробити повчальний висновок із змісту байки самостійно.
Героями байок можуть бути не тільки люди, але й тварини, рослини, предмети, наділені певними рисами.
Одним із найпоширеніших художніх засобів, що використовується в байці, є алегорія.
Алегорія - це зображення абстрактного поняття або явища через конкретний образ. Наприклад, серце - алегорія кохання, образ богині Феміди - алегорія правосуддя.
2. Повідомлення про життя і творчість першого байкаря - Езопа
Виникнення байки традиційно пов'язують з іменем легендарного давньогрецького байкаря Езопа. Його завжди вважали одним з перших авторів, яких повинен вивчати кожний школяр. У Аристофана, близького до Езопа за часом, є вислів: «Ти неук і ледацюга, навіть Езопа не вивчив».
Езоп жив у VI ст. до н. е. у Давній Греції. Батьківщиною його називають Фрігію, область у Малій Азії. Відомо, що він був рабом, що декілька разів переходив від одного хазяїна до іншого і зазнав чимало випробувань долі.
Давні греки вимовляли його ім'я інакше, ніж ми,- Айсопос. Вигляд мав Езоп не дуже гарний: він був некрасивий, мав велику голову ще й горба на спині. Але цей некрасивий раб визначався великим розумом.
Байки Езопа вперше зібрали й записали у 300 р. до н. е. Вони були написані прозою дотепно, зрозуміло і просто. Їх переписували, вивчали в школах, заучували напам'ять. Байки Езопа стали одними з найпопу-лярніших творів в античному світі.
У записах, зроблених римським письменником ІІ ст. Авгон-Гелієм, зазначається: «Езоп, фрігійський байкар, не випадково вважався мудрецем, бо свої корисні поради й настанови він давав без суворості і владності, як це звичайно роблять філософи, а вигадував дивні та цікаві притчі, розумно й прозорливо обдумані історії передавав людям з якоюсь принадою для слуху».
Сюжети езопівських байок вплинули на сірійську, вірменську, єврейську, індійську літературу. Саме з іменем давньогрецького байкаря пов'язане поняття «езопової мови». Езопова мова використовувалась й пізніше авторами, що бажали утаємничити свої ідеї від цензури та при цьому донести їх до читачів у достатньо простій і зрозумілій формі.
Езопова мова - це художня мова, насичена недомовками та натяками.
Відомі байкарів України: Григорій Сковорода (XVIII ст.), Петро Гулак-Артемовський (ХІХ ст.), Євген Гребінка (ХІХ ст.), Леонід Глібов (ХІХ ст.), Остап Вишня, Степан Олійник, Микита Годованець (ХХ ст.))
Майже всі народи світу мають свої байки, і серед них є багато схожих на сюжети, запозичені в Езопа, хоча і складено їх у різних краях, за різних часів і різними мовами.
3. Читання байок: "Крук і Лисиця", "Мурашки і Цикада", "Вовк і кіт".
Домашнє завдання: підшукати одну байку для інсценізування.

Комментариев нет:
Отправить комментарий