Тема: Поняття про етюд, як органічну та психофізичну дію

Дистанційне заняття групи №1 (основний рівень 1 р.н.)

17.12.2020р.

    Опанування професії чи будь-якої справи починається з азів, з невеликих легких завдань. Вершиною роботи актора, результатом створення образу є народження нової людини, де виконавець зливається з роллю. 

    Але для того, щоб створити образ і жити життям героя, потрібно навчитись діяти на сцені від свого власного я. Перед виконанням ролі, потрібно пройти всі етапи підготовчої роботи актора над собою. Саме практична етюдна робота розкриває творчий потенціал, забезпечує умови для розвитку професійних здібностей. Робота над етюдами допомагає 70 звільнити м’язи, створити правильне сценічне самопочуття та органічно діяти в запропонованих обставинах – «бути, а не здаватись» на сцені. Іншими словами готує до роботи над роллю.

     Етюдною роботою, у широкому розумінні цього слова, називають усі види тренувальної роботи актора. До неї належать як прості вправи, так і найскладніші етюди. Виконання вправ розвиває увагу, уяву, уміння оцінити запропоновані обставини. В основі етюду завжди лежить подія – якийсь випадок, факт, який спричиняє різку зміну в запропонованих обставинах і ставить перед людиною нове завдання, для виконання якого необхідний ряд цілеспрямованих дій, який у свою чергу складається з кількох найпростіших фізичних дій. Доцільно, щоб подія відбувалась не «за кулісами», не в минулому, а зараз, у цю мить, на очах у глядача, оскільки подія – ключовий момент в етюді.

    Розглянемо приклад етюду «Зачинений у кімнаті». Основою події можуть бути зачинені двері, головне сценічне завдання – вибратися з кімнати будь-яким способом. Необхідно продумати запропоновані обставини (наприклад: Ви живете з мамою у міській квартирі, на другому поверсі. Мама пішла на роботу вранці раніше за вас. Ви загубили телефон. Невідомо чи вдома сусідка, яка живе за стіною. Вам пора також виходити з дому). Перше сценічне завдання – зібратись і не запізнитись на заняття. Далі варто продумати хід дій в уяві: вмивальник розмістити в кімнаті, сніданок на столі і т. д. (звернімо увагу – єдине місце дії). Ви зібрались і виходите. А двері зачинені…Може виникнути запитання: «Як, обміркувавши всі факти етюду, “забути” про них, “не знати”, що двері виявляться зачиненими?» У цьому допоможуть елементи акторської техніки: увага, уява й оцінка запропонованих обставин. Замість того, щоб думати, як показати, що зачинені двері для вас несподіванка, необхідно відволікти свою увагу від дверей і зосередитись на виконанні дрібних господарських справ.  Малюючи собі таку картину, ідіть до дверей. А вони зачинені! У жодному випадку не можна планувати, як буде сприйматися несподіванка. Якщо ваша увага й уява будуть спрямовані в інше русло, оцінка факту (зачинені двері) відбудеться сама по собі, мимоволі, за законами життя. 

        Кожну дію можна виконувати по-своєму, залежно від запропонованих обставин. Не потрібно заздалегідь планувати всі рухи, бо це зводиться до механічних жестів; думати про вираз обличчя, бо в житті ми ніколи не замислюємось над цим. Продуманий вираз обличчя буває лише тоді, коли хочемо щось приховати. Як правило, у таких ситуаціях люди починають поводити себе неприродньо, рухи стають скутими. 

ДОМАШНЄ завдання: подивитися відео запропонованих етюдів та відтворити власний етюд на фізичну дію.